Powered by Invision Power Board


  ОтветитьНовая темаСоздать опрос

> Рішення Гаазького суду щодо о. Зміїного, перемога України чи Румунії
киянин
Отправлено: Мар 4 2011, 09:35
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



Міжнародний суд ООН вважає, що острів Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України при визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони.

Про це йдеться в оголошеному у вівторок рішенні Міжнародного суду ООН в Гаазі, повідомляє УНІАН.

"Врахування острова Зміїний означало б юридичний перегляд географії", - заявила президент суду Розалін Хіггінс, зачитуючи рішення.

Як повідомлялося, справа про делімітацію континентального шельфу і виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі перебуває в суді з ініціативи Бухареста з 2004 року.

(IMG:http://i081.radikal.ru/1103/f8/aafc6725e3c9.jpg)
Лінії морського кордону, які вимагали Україна (синя лінія) і Румунія (червона лінія)

16 травня 2006 року Україна подала до Міжнародного суду ООН контр-меморандум.

Румунська сторона звернулася до суду, оскільки вважає, що острів Зміїний є не островом, а скелею.

Натомість Україна доводить, що о. Зміїний є островом, і довжина української частини узбережжя навпроти спірних територій становить 1058 км, а румунської – 258 км.

Відповідно, на переконання України, спірні території шельфу необхідно поділити в пропорції 1 до 3: 53,3 тис. кв. км – за Україною, 21,9 тис. кв. км – за Румунією.

Острів Зміїний є територією України, що закріплено у договорі про добросусідство і співробітництво між Україною та Румунією 1997 року.


(IMG:http://s46.radikal.ru/i111/1103/76/f937f431f244.jpg)
Лінія морського кордону, визнана судом. (Карти прес-служби Міжнародного суду ООН)
PMEmail PosterWWW
Top
киянин
Отправлено: Мар 4 2011, 09:36
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



Юрій КОСТЕНКО: «Рішення Гаазького суду – чергове свідчення того, що українська влада поки що не вміє захищати національний інтерес»

«Черговим свідченням нездатності української влади захищати національний інтерес» назвав рішення Гаазького суду у справі про делімітацію континентального шельфу та виняткової економічної зони між Україною та Румунією в Чорному морі народний депутат, лідер УНП Юрій Костенко. Про це політик заявив під час прямого ефіру на телеканалі «1+1».

Аргументуючи свою позицію, Юрій Костенко завважив, що «цю проблему можна було розв’язувати не через суд, а через переговорний процес України з Румунією». «Українські уряди мали можливість відстояти чорноморський шельф, а відтак, – можливості отримувати енергоресурси від цього шельфу», – переконаний політик.
Натомість лідер УНП назвав рішення Гаазького суду «соломоновим», оскільки «з позовом до суду звернулася Румунія, а не Україна, попри те, що Україна могла це зробити першою». «Слід віддати належне, що рішення Гаазького суду визнало Зміїний островом і дозволило Україні розпочати розробку власних родовищ. Особливо це актуально нині, коли Україна залежить від російських енергоносіїв», – завважив Костенко.
Відповідаючи на запитання, чи швидко надра острова можуть бути розроблені, Костенко наголосив: «Україна могла ефективно розробляти шельф і без визнання Зміїного островом». Водночас він висловив переконаність, що «криза примусить українську владу робити чіткі кроки в напрямі енергетичної незалежності України».
PMEmail PosterWWW
Top
киянин
Отправлено: Мар 4 2011, 09:36
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



Реакція експертів на рішення Гаазького суду

Київський інститут проблем управління імені Горшеніна провів експертне опитування щодо рішення Гаазького суду у суперечці України й Румунії про острів Зміїний .

Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справах: «Рішення Гаазького суду більше нагадує рейдерські рішення українських судів, ніж правовий документ. Позицію української сторони з цього приводу зрозуміти важко, адже я ніколи не повірю, що Гаазький суд міг винести настільки політично заангажоване рішення, що суперечить міжнародному праву, якби це не було таємно погоджено з українською стороною. Певним абсурдом є, по-перше те, що, визнаючи Зміїний островом, його берегова лінія не включається до території держави. Другим абсурдом є заява Гаазького суду про те, що він не враховуватиме чітку норму міжнародного права про врахування балансу довжини берегової лінії обох країн.

Українські претензії з цього питання були виписані досить давно і абсолютно відповідають нормам міжнародного права. Лінія ж, по якій зараз провели розмежування, відділяє від України розвідані промислові запаси нафти й газу. Я не знаю, як це пояснити іншим чином, ніж як не зрада національних інтересів з боку України на користь Румунії».

Анатолій Зленко, колишній міністр закордонних справ України: «Рішення довгоочікуване. Україна порушувала це питання на переговорах з Румунією ще впродовж 1998-2004 років. З точки зору інтересів України як прибережної держави, по-перше, вдалося зняти надзвичайно важливе питання, чи є Зміїний островом. Хоча раніше Румунія не заперечувала, що навколо острову існує дванадцятимильне територіальне море, і це зараз знайшло своє підтвердження у визнанні зміїного островом. Хоча те, що острів належить Україні, і не було предметом розгляду Гаазького суду, це само собою зрозуміло: свого часу були підписані документи з Румунією, яка не заперечувала приналежність острову Україні. Головне те, що ми розблокували ситуацію, і можна починати роботу з освоєння морських територіальних просторів. Цим ми поліпшуємо наші відносини з Румунією, в основі суперечок з якою лежали суто економічні питання».

Борис Тарасюк, народний депутат України, колишній міністр закордонних справ України: «Вважаю це рішення позитивним, а реакцію МЗС України адектватною й правильною. Ми закрили проблему, яка позначалася на атмосфері наших взаємин з сусідньою країною-членом НАТО і ЄС. Ми фактично привели до правового результату делімітацію нашого континентального шельфу й виключної економічної зони в багатому родовищами нафти й газу регіоні. Ці родовища на спірній частині, яка відійшла Україні, дають підстави сподіватися найближчим часом на видобуток нафти і газу. Якщо хтось хоче знайти недоліки цього рішення, то хай їх не шукає, бо в практиці міжнародного суду ніколи не було рішень на користь одного з учасників спору. Міжнародний суд визнав Зміїний островом і підтвердив, що він належить Україні, і це є безумовним позитивом».

Костянтин Бондаренко, директор Київського Інституту проблем управління імені Горшеніна: «Україна програла Гаазький трибунал з приводу острову Зміїний. На Євразійському просторі за останні роки це вже третій факт перегляду кордонів — після втрати Косова Сербією і Абхазії та Південної Осетії Грузією. В такій ситуації Президент мав би бити на сполох, міністерство закордонних справ мало би висловлювати рішучий протест, тим більше що Гаазький трибунал визнав Зміїний островом. Рішення дивне, і опротестувати його якимсь чином навряд чи можна буде. Судді трибуналу віддали перевагу Румунії, яка є членом Євросоюзу, над Україною, яка навряд чи членом ЄС стане. В цій ситуації навряд чи можна сподіватися на те, що Європейський Союз надалі буде надійним стратегічним партнером нашої держави, оскільки саме з його боку зараз надходить найбільша небезпека територіальній цілісності України».
PMEmail PosterWWW
Top
киянин
Отправлено: Мар 4 2011, 09:41
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



Рішення Гаазького суду дозволяє розпочати розвідку нафти біля о. Зміїний

Рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних прав України та Румунії (щодо о. Зміїний) має позитивне значення для розвитку співробітництва між нашими державами, оскільки усуває з порядку денного двосторонніх відносин серйозний конфліктний фактор – наявність спору, що зачіпає важливі для обох країн інтереси.

Про це, як повідомили УНІНА у прес-службі глави держави, заявив заступник глави Секретаріату Президента України Андрій ГОНЧАРУК.

Він нагадав, що рішення суду визначило лінію розмежування континентального шельфу та виключних економічних зон України та Румунії у північно-західній частині Чорного моря, тобто морських просторів поза межами їхніх територіальних вод.

«Важливо відзначити, що рішення суду було ухвалено одностайно і всебічно обґрунтоване судом з точки зору міжнародного морського права та розроблених ним у ході тривалої практики методів делімітації», – підкреслив А.ГОНЧАРУК, нагадавши також, що більшість аргументів румунської сторони, на яких вона будувала свою позицію, були відхилені судом. (Зокрема, Гаазький суд не погодився з твердженням, що о. Зміїний свого часу був включений до складу СРСР всупереч Паризькому мирному договору).

За словами А.ГОНЧАРУКА, суд також відкинув претензію Румунії на те, що навколо Зміїного може існувати лише 12-мильна зона, яка включає в себе лише територіальне море. «Лінія делімітації, проведена судом, засвідчила: о. Зміїний має також континентальний шельф та виключну економічну зону поза межами цієї смуги», – сказав заступник Глави Секретаріату.

Він нагадав, що в результаті визначеної судом лінії делімітації морські простори в її районі співвідносяться як 2,1:1 на користь України.

«На стороні України залишилися практично всі розвідані нафтогазові родовища», – наголосив А.ГОНЧАРУК.

На його переконання, встановлення чіткої лінії розмежування створить сприятливі умови для залучення кожною зі сторін іноземних інвестицій з метою розвідки та експлуатації природних ресурсів у цій частині Чорного моря.
PMEmail PosterWWW
Top
киянин
Отправлено: Сен 28 2012, 13:43
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



(IMG:http://s019.radikal.ru/i632/1209/b9/9395f27a4bc7.jpg)

Острів Зміїний (рум. Insula Șerpilor дав.-гр. Λευκός, грец. Φίδονισι, тур. Yilan Adası) — острів в Чорному морі, що належить Україні та визначає її територіальні води.

Житлові комплекси на острові утворюють селище Біле Кілійського району Одеської області.

Розмежування виняткових (морських) економічних зон та континентального шельфу України та Румунії навколо острова визначено рішенням Міжнародного Суду в Гаазі 3 лютого 2009 року.


Фауна

Зараз окрім собак та кішок, на Зміїному зареєстровано 4 види ссавців. Це щури, два види кажанів, миша хатня та курганцева.
Екологічний стан

Острів Зміїний є найвіддаленішим і, імовірно, найчистішим куточком української землі. Указом Президента України від 9 грудня 1998 р. № 1341/98 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» створено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Острів Зміїний», до складу якого включено екологічно цінну частину острову з прилеглою 500-метровою акваторією Чорного моря загальною площею 232 га.

Наказом Мінприроди України від 27 січня 2005 р. № 54 затверджено Положення про загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Острів Зміїний».


Історія

За давньогрецькою легендою, острів підняла з моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про острів з'явилася у писемних джерелах кінця VII століття до н. е. — там він називався Левка (Білий).

Зміїний мав дуже важливе значення в роки великої грецької колонізації Північного Причорномор'я 8-6 століть до н. е. Сюди причалювали їхні кораблі; мореплавці, торговці, військові моряки навідувались до храму Ахілла-Понтарха, який вважався владикою і покровителем Чорного моря, поклонялись Ахіллесу і приносили жертви. Він був одним з численних сакральних елементів культури стародавніх греків.

Руїни храму (квадратна споруда зі стороною приблизно 30 метрів) були виявлені та описані 1823 року, а в 1837–1843 рр. значну кількість будівельних матеріалів з цих руїн використали для будівництва на острові маяка.

Острів згадується в записах Овідія, Страбона та Геродота.

З I ст. до н. ери до 456 року острів був у складі Римської імперії, з 456 р. — Візантії.

З 15 сторіччя острів належав Туреччині.
Острів Зміїний 1896 року

Після перемоги Росії в російсько-турецькій війні 1787–1791 рр., згідно з Ясською угодою, острів Зміїний відійшов до Російської імперії.

Відтак у районі Зміїного працювала російська гідрографічна експедиція лейтенанта Будищева. 1823 року картограф капітан-лейтенант М.К рицький склав першу карту острова.

Після поразки Росії в Кримській війні 1853-56 рр. острів відійшов до Румунії, на ньому розмістили дисциплінарний батальйон румунської армії.

Під час Другої Світової Війни в квітні 1944 року на острів висадився радянський десант, і гарнізон капітулював без бою.

Згідно з дипломатичним протоколом, підписаним Миколою Шутовим (від СРСР) та Едуардом Мезинческу (від Румунії), острів Зміїний з 12-ї години 23 травня 1948 року перейшов до складу СРСР.

З 1956 року на острові була дислокована радянська радіолокаційна рота ППО, а також прикордонна застава скороченого складу.

Державний кордон між СРСР і Румунією офіційно визначили в лютому 1961 р., а поділ винятових економічних зон і континентального шельфу так і лишився невизначеним до моменту падіння СРСР. При цьому СРСР наголошував на тому, що довжина берегової смуги радянського узбережжя в цьому районі вп'ятеро перевищує довжину румунського берега, і відповідно претендував на спірну акваторію, а румунська сторона пропонувала провести лінію розмежування по географічній паралелі й далі — по середній лінії, проведеній між Кримом й узбережжям Румунії.

2 червня 1997 р. Україна та Румунія підписали базовий договір, що підтвердив непорушність колишніх кордонів станом на 1961 рік. Таким чином фактично визнано права України на острів Зміїний.

У 1980-х роках на шельфі навколо острова виявили родовища нафти та газу, що згодом стало приводом для дипломатичної суперечки між Україною та Румунією щодо розмежування територіальних вод і економічних зон у цьому районі. Після владнання спору щодо розмежування економічних зон і шельфу в Міжнародному суді ООН (3 лютого 2009 р.) українська компанія «Чорноморнафтогаз» заявила, що не бачить економічної доцільності в освоєнні родовищ шельфу довкола острова[2] ані з української, ані з румунської ділянки.


Процес «Румунія проти України»

16 вересня 2004 року Румунія зробила подання в Міжнародний Суд в Гаазі з приводу того, чи вважати острів Зміїний островом чи скелею, що має визначний вплив на схему розмежування континентального шельфу в даному районі.

19 травня 2006 р. Україна зробила подання контрмеморандуму, після чого, в грудні 2006 року Румунія направила в суд репліку на контрмеморандум. До липня 2007 року Україна мала право на подання контррепліки на румунську репліку, після чого суд розпочав розгляд справи по суті.

2 вересня 2008 р. Міжнародний Суд почав процес по острову Зміїний. Попередньо, якби острів визнали непридатною для проживання скелею, то його розташування не враховувалось при визначенні шельфу та більша частина шельфу відійшла б Румунії, у іншому випадку — Україні.

Спочатку свою позицію в суді представляла Румунія, з 8 вересня — Україна. Засідання суду тривало до 19 вересня 2008 року.

Остаточне рішення по справі суд ухвалив 3 лютого 2009 року. Згідно з ним, острів Зміїний було визнано островом з територіальним морем у 12 морських миль, але при цьому о. Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України у визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони. В тому ж судовому рішенні було визначено лінію розмежування виключних економічних зон між Україною та Румунією (див. ілюстрації), що стала компромісом між румунською та українською позиціями.


(IMG:http://s008.radikal.ru/i305/1209/ac/69b617046b90.jpg)


Сучасність

В 2002 році Кабінет Міністрів України затвердив програму господарської діяльності на о. Зміїний до 2006 року.

При реалізації комплексної програми розвитку інфраструктури на о. Зміїний на період 2002–2006 рр. було освоєно 47 млн. грн. (із них 38,7 млн. грн. направлені з державного бюджету).

В рамках програми острів передано до складу Кілійського району Одеської області, частково демілітаризовано (виведено радіотехнічний підрозділ та демонтовано радар). Також на острові споруджено причал для суден осадкою до 8 метрів, хвилеріз, кілька господарських споруд, висаджено дерева. Споруджується причал для малотонажного флоту. В перспективі планується відкриття туристичного та пірнального центрів й налагодження регулярного судноплавного сполучення з м. Кілія.

На острові відкрито пошту, філію банку «Аваль», ретранслятор мобільного зв'язку, налагоджено кабельний зв'язок (телефон центрального комутатора +380(48)7431510). У 2003 році на острові створена науково-дослідна станція «Острів Зміїний», на якій постійно працюють вахтовим методом науковці Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.

На реалізацію комплексної програми розвитку інфраструктури на о. Зміїний на період 2007–2011 рр., затвердженої 27 грудня 2006 р., заплановано направити 253,3 млн. грн.

На початок 2007 року на острові постійно проживало близько 80 осіб: прикордонники, науковці, технічний персонал маяка.

8 лютого 2007 року Верховна Рада України ухвалила постанову про надання господарським та житловим комплексам на Зміїному статусу селища з присвоєнням назви Біле з підпорядкуванням Кілійському району. Ця постанова викликала протести, висловлені у вербальній ноті румунськими дипломатами, які українська сторона розцінила як втручання у внутрішні справи[7]. На Зміїному утримують кілька свиней і кіз. Досить багато курей. На невеликих клаптиках землі вирощують овочі. Транспортне сполучення острова з материком здійснюється з використанням гелікоптера (для цього влаштовано спеціальний майданчик) чи морських суден (судно «Касатка»). На острові є автодорога і кілька автомобілів.

У 2012 році вийшов фільм «Солдати удачі», події якого, за сценарієм, розгортаються на острові Зміїний, хоча насправді зйомки велись на іншому, набагато більшому острові.


Походження назви та інші найменування острова

Давні греки називали його «Острів Ахілла», через те, що там було розташовано храм Ахілла і похований сам Ахілл. Сучасні греки називають його Λευκός, Leuce Island («Білий острів»), така сама назва зустрічається і у римлян для цього острова — Alba. Османська імперія називала його як «острів Федонісі», через що острів дав назву Битві при Фідонісі, яка точилася біля його берегів.

Інші назви (зокрема і сучасна назва «Зміїний») пов'язані з тим, що на острові водилось багато змій (вужів), шо припливали сюди із гирла Дунаю, у тому числі на деревних гілках, та які жили тут у великій кількості ще в ХІХ сторіччі — Insula Şerpilor на румунській, Yılan Adası; на турецькій, Фідонісі на грецькій мовах.
PMEmail PosterWWW
Top
киянин
Отправлено: Сен 28 2012, 13:48
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



Острів Зміїний наш, а нафта?

№ 6 (308) 12—18 лютого 2008 року

Міжнародний суд ООН третього лютого визнав Зміїний островом, а також визначив берегову лінію України на континентальному шельфі і межі виключних економічних зон у Чорному морі.

У МЗС України заявили, що домоглися потрібного позитивного результату, більше того, позбулися багаторічної «занози». І додали, що українські дипломати ретельно проаналізують це рішення. А вже після цього буде висловлена остаточна позиція українського зовнішньополітичного відомства.

У секретаріаті президента одразу ж визначили, що за цим рішенням міжнародного суду у Києва залишилася більша частина практично всіх розвіданих нафтогазових родовищ.

Дещо про сам острів. Вперше острів Зміїний було передано СРСР 1939 року після так званого пакту Молотова-Рібентропа. Ще 9 років острів прожив у підвішеному стані, поки 1948 року його вперше не помістили на карту СРСР.

1975 року — Румунія підписала заключний акт Загальноєвропейської наради з безпеки і співробітництва, згідно з яким офіційно погодилася з приналежністю острова до УРСР.

У 90-х роках питання повернення острова Змії­ний до складу Румунії піднімали румунські націоналісти. Та й визначення морського простору за межами територіальних вод обох держав також залишалося відкритим.

1997 року було підписано базовий політичний договір про співпрацю між Румунією та Україною, але питання делімітації так і залишилося не розглянутим.

Повернення територій стало актуальним для румунської сторони 2001 року, коли плавуча бурова установка «Чорноморнафтогазу» виявила в 40 кілометрах на південь від острова значні поклади вуглеводнів.

16 вересня 2004 року Румунія передала на розгляд Міжнародного суду ООН питання про делімітацію континентального шельфу і виняткових економічних зон між двома країнами.

З метою визнання Зміїного островом, українська влада побудувала навколо маяка, який стоїть там уже 150 років, прикордонний пункт, пошту, церкву тощо, і поселила на острові 53 мешканці. Тепер — це селище Біле Кілійського району Одеської області.

Тому для України було важливо підтвердити статус Зміїного як острова і включити його до складу прибережної лінії України.

При делімітації континентального шельфу другий висновок дав би можливість шляхом визначення середньої лінії збіль­шити територію виключної економічної зони України, в якій наша держава могла б спокійно вести господарську діяльність.

Позов і юридичне обґрунтування складав один із відомих юристів Великобританії сер Артур Вотс. Консультували українського представника також англійський адвокат Майкл Вуд, француз Жан-Поль Кеннедек, а також представник однієї з найбільших юридичних компаній Eversheds Ротман Банд.

Гаазьким судом питання статусу острова було вирішене позитивно для української сторони, а щодо прибережної частини «європейський гуманний суд» став на бік румунів.

Україна хотіла розділити спірні території у співвідношенні 1 до 3: 53,3 тисячі квадратних метрів — за Україною, 21,9 — за Румунією. Але суд вирішив усе навпаки.

Лінія делімітації, проведена судом, засвідчила, що Україні відійшла 12-мильна зона, що включає в себе лише територіальне море. Поза межами цієї смуги біля Зміїного є також виключна економічна зона, заявляє секретаріат президента.

«Виняткова економічна зона України» — це пояс морського простору, шириною до 200 миль (370,4 км), відраховується від тих самих вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря.

Як відомо, виняткова економічна зона ширша територіального моря (що становить до 12 миль (22,22 км)), тому вона виходить за зовнішній кордон територіального моря і не входить до складу території держави.

Уповноважений України в Міжнародному суді по цій справі доктор юридичних наук Володимир Василенко висловив думку, що суд виніс компромісне рішення.

«Лінія, яку провів суд, і яку будуть дотримуватися, я сподіваюся, обидві сторони, ця лінія розмежовує морські простори в пропорції 2,1 до 1 на користь України. Всі розвідані нафтогазові запаси в цьому регіоні практично залишаються на території України», — заявив Василенко.

Цікаво, що більша частина вимог України не була задоволена. Заступник міністра юстиції Євген Корнійчук підтвердив, що Україна програла справу в Гаазькому суді.

«Суд вирішив, що, незважаючи на те, що острів Зміїний був визнаний островом, йому так і не буде відведена відповідна територія», — заявив Корнійчук.

Він зазначив, що процесом займалося безпосередньо МЗС, і до Міні­стерства юстиції ніхто не звертався. Корнійчук акцентував увагу на тому, що рішення суду є обов’язковими і оскарженню не підлягає.

В межах відсуджених територій Україна і Румунія зберігають повну свободу дій. «Прибережні держави мають права на розробку природних ресурсів своєї виняткової економічної зони. Такі права включають можливість будівництва різних установок і споруд у цих зонах.

Україна відстоювала позицію, що Зміїний має кваліфікуватися судом як острів, і тому повинна існувати 200-мильна економічна зона навколо нього. Суд, формально, задовольнив вимогу України, визнавши Зміїний островом. Однак, по суті, Україна отримала всього лише 12 миль (замість 200).

Здавалося б, маленький острів у Чорному морі, для чого за нього вести таку боротьбу?

«Тепер Україна зможе вільно вести господарську діяльність. І не виключено, що це буде видобування вуглеводнів», — заявив у вівторок, 3 лютого, заступник міністра закордонних справ України Олександр Купчишин.

І справді, цей район «кишить» вуглеводнями. В районі острова Зміїний їх частина через невеликі дірки у донній породі просочується назовні і утворює численні бульбашки на поверхні моря, через що, здається, що море закипає.

Достеменно, не відомо скільки нафти і газу ховається під Зміїним і навколишніми територіями.

«В районі «Зміїного шельфу» ніколи не проводилося ґрунтовного дослідження. І досі невідомо ні точної глибини залежів, ні обсягів, ні категорії якості», - говорить експерт компанії «Психея» Генадій Рябцев.

Одразу після прийняття рішення, румунські інформагентства повідомили, що в результаті розмежування шельфу під контроль Бухаресту перейшло близько 70-90% перспективного родовища «Олімпійське». Основа якого знаходиться на глибині 250 метрів в 40 кілометрах на південь від острова.

Обсяг родовища експерти оцінюють в 10 мільйонів тонн нафти і 70 мільярдів кубометрів газу, що за світовими мірками не так уже й багато.

На думку експертів сьогодні Нафтогаз не має можливості вести розробку нафтогазового родовища. Навіть для розвідки потрібні спонсори. тому на проекти видобутку нафтти з моря можуть погодитися тільки найбільші світові видобувні компанії.

Імовірним претендентом на партнерство з Україною в цьому питанні можна вважати Shell, яка вже займається геологорозвідувальними роботами з метою пошуку газу в відкладах на великих глибинах у восьми ліцензійних ділянках ДК «Укргазвидобування» в Харківській та Полтавській областях.

Також за це може взятися австрійська компанія OMV exploration and production GmbH, яка 13 липня 2005 року підписала з Україною домовленість на спільну розробку надр північно-західної частини Чорноморського шельфу.

Отже, нафтове родовище фактично знаходитися під територіями обох держав, і кожна зможе пробурити дірку і викачувати нафту.

Терміновість розробки буде залежати від світової ціни на нафту.
PMEmail PosterWWW
Top
киянин
Отправлено: Сен 28 2012, 13:49
Цитата


експерт Засновник форума
*****

Группа: Администраторы
Сообщений: 2377
Из: Київ
Пользователь №: 1
Регистрация: 12-Апреля 10
Статус: Offline

Репутация: 25



Кому дістався острів Зміїний?

Україна-Румунія, 9 лютого 2009, 07:05

У вівторок закінчилася багаторічна суперечка між Україною та Румунією за статус острова Зміїний. Крапки над "І" у ній розставив міжнародний суд у Гаазі


Обидві сторони одразу заявили, що виграли цю справу. На перший погляд, перемогла Україна – з географічної точки зору – Зміїний таки визнали островом, а не скелею, як наполягали румуни. Дипломати задоволено потирали руки: мовляв, ще до початку слухань Україна суперечку виграла. В кулуарах судді говорили про ОСТРІВ Зміїний. А не скелю, як хотіли румуни. Статус Зміїного справді визнали. І те, що український морський берег утричі довший за румунський - теж. От тільки на рішення суду це не вплинуло. Ексклюзивна економічна зона має пролягти у 12-ти милях від острова зміїний. Від запитної лінії це відрізняється відсотків на 80. Саме такий шмат моря Бухарест відсудив у Києва. Українці втішились тим, що на загал мають удвічі більше морських володінь, ніж румуни. Тим, що кордони встановлені за радянських часів, Міжнародний Суд підтвердив. А головне - тим, що нафта та газ лишилися з українського боку. Екс очільник Чорноморнафтогазу проводив розвідку Олімпійського, коли переполошився Бухарест. На дослідження родовища тоді витратили 35 мільйонів гривень з українського бюджету. Офіційно підтвердили: газу та нафти - щонайменше на кілька років вибодутку. Дехто каже аж про 70 мільярдів кубів. Тепер вони - румунські. Окрім названих структур, Бухарест має право на розробку ще однієї - Губкіно. 20 відсотків родовища - на румунській території. Відтак, бурити дірку і качати нафту держави можуть наввипередки. Перший - заробить більше. Утім, експерти радять зосередитися на іншому. Справжні запаси нафти та газу - в глибокій частині Чорного моря. ЦІ території винятково українські. Там роботи - не проводив ніхто. Зараз оренда одного судна, яке використовується для глибоководного буріння, коштує 750 тисяч доларів. Власний видобуток - Україна не потягне. А знайти багатого інвестора в умовах кризи буде непросто. Вердикт Гаазького Суду країни домовилися виконувати. Тим часом, на Зміїному збираються відкрити готель для туристів. От тільки чи знайдуться для цього гроші? Адже тепер доводити комусь, що життя на Зміїному б'є ключом немає потреби.

PMEmail PosterWWW
Top
0 Пользователей читают эту тему (0 Гостей и 0 Скрытых Пользователей)
0 Пользователей:

Topic Options ОтветитьНовая темаСоздать опрос

 


Текстовая версия